Загальні положення
станом на 12.02.2017 р.
Система пенсійного забезпечення в Україні складається з трьох рівнів.
Перший рівень – солідарна система загальнообов’язкового державного пенсійного страхування (солідарна система), що базується на засадах солідарності і субсидування та здійснення виплати пенсій і надання соціальних послуг за рахунок коштів Пенсійного фонду на умовах та в порядку, передбачених Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»
Визначення термінів
З 01.01.2004 р. набрав чинності Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. №1058. У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:
1. Пенсія – щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого Законом №1058 пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім’ї у випадках, визначених Законом №1058.
Таким чином, за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати:
пенсія за віком;
пенсія за інвалідністю внаслідок захворювання (у тому числі каліцтва, не пов’язаного з роботою, інвалідності з дитинства);
пенсія у зв’язку з втратою годувальника.
2. Мінімальна пенсія – державна соціальна гарантія, розмір якої визначається Законом №1058 та постановами Кабміну України.
3. Застрахована особа – фізична особа, яка відповідно до Закону №1058 підлягає загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачуються чи сплачувалися у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.
4. Персоніфікований облік у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування – організація та ведення обліку відомостей про застраховану особу, що здійснюється відповідно до законодавства і використовується в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування в установленому законодавством порядку.
Відповідно до Закону №1058 за час роботи, починаючи з 01.01.2004 р., для розрахунку пенсії зараховується тільки страховий стаж.
5. Страховий стаж – період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов’язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню згідно із Законом №1058 і за який сплачено страхові внески.
6. Мінімальний страховий стаж – це страховий стаж, за наявності якого особа має право на призначення пенсії за віком, якщо вона досягла пенсійного віку, передбаченого ст.26 Закону №1058. З 01.10.2011 р. мінімальний страховий стаж складає 15 років.
7. Нормативний страховий стаж – це страховий стаж, який дає право на призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, що встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. З 01.10.2011 р. нормативний страховий стаж становить:
для чоловіків – 35 років;
для жінок – 30 років.
8. Страхові внески – кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов’язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.
9. Мінімальний страховий внесок – сума коштів, що визначається розрахунково як добуток розміру мінімальної заробітної плати і розміру єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, встановлених законом, на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід).
10. Коефіцієнт страхового стажу – величина, що визначається відповідно до Закону №1058 для обрахування страхового стажу при обчисленні розміру пенсії у солідарній системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування.
11. Непрацездатні громадяни – особи, які досягли встановленого Законом №1058 пенсійного віку або визнані інвалідами, у тому числі діти-інваліди, а також особи, які мають право на пенсію у зв’язку з втратою годувальника відповідно до Закону №1058.
12. Соціальні послуги – послуги, що надаються особам за рахунок коштів Пенсійного фонду на умовах та в порядку, визначених Законом №1058.
13. Уповноважений банк – банк, який здійснює свою діяльність відповідно до законодавства про банки і банківську діяльність та провадить розрахунково-касові операції з коштами Пенсійного фонду.
Умови виходу на пенсію за віком
станом на 01.05.2016 р.
Відповідно до п.1 ст.26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058 застраховані особи отримують право на пенсію за віком після досягнення пенсійного віку:
чоловіками – 60 років;
жінками – віку, встановленого абз.2 п.1 ст.26 Закону №1058,
а саме:
55 років – які народилися до 30.09.1956 року включно;
55 років 6 міс. – які народилися з 01.10.1956 р. по 31.03.1957 р.;
56 років – які народилися з 01.04.1957 р. по 30.09.1957 р.;
56 років 6 міс. – які народилися з 01.10.1957 р. по 31.03.1958 р.;
57 років – які народилися з 01.04.1958 р. по 30.09.1958 р.;
57 років 6 міс. – які народилися з 01.10.1958 р. по 31.03.1959 р.;
58 років – які народилися з 01.04.1959 р. по 30.09.1959 р.;
58 років 6 міс. – які народилися з 01.10.1959 р. по 31.03.1960 р.;
59 років – які народилися з 01.04.1960 р. по 30.09.1960 р.;
59 років 6 міс. – які народилися з 01.10.1960 р. по 31.03.1961 р.;
60 років – які народилися з 01.04.1961 р. по 31.12.1961 р.,
при наявності страхового стажу не менше 15 років.
Жінка народилася 15.10.1959 р. У якому віці вона зможе вийти на пенсію? Чи буде зменшений розмір її пенсії?
Відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058 жінкам встановлений пенсійний вік:
58 років 6 міс. – які народилися з 1 жовтня 1959 р. до 31 березня 1960 р.
Крім того, Законом №1058 встановлено, що жінкам, які народилися в період до 31 грудня 1961 р. після виходу на пенсію встановлюється підвищення основного розміру пенсії на 2,5% за кожні шість місяців більш пізнього виходу на пенсію, починаючи з 55 років до досягнення ними пенсійного віку, встановленого ст.26 Закону №1058.
Таким чином, пенсійний вік жінки – 58 років 6 міс. Їй буде встановлено підвищення до пенсії за більш пізній вихід на пенсію в розмірі 17,5%.
Чи призначають пенсії тим, у кого немає необхідного стажу роботи?
Згідно ст.46 Конституції України кожен громадянин має право на допомогу держави, навіть якщо у нього немає необхідного стажу роботи.
Згідно з Порядком призначення і виплати державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам і державної соціальної допомоги на догляд (постанова Кабміну України від 02.04.2005 р. №261), право на державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам мають особи, які досягли віку 63 роки і які не мають права на пенсію відповідно до законодавства.
До досягнення зазначеного віку до осіб, які не мають права на пенсію, належать жінки 1958 року народження і старші після досягнення ними такого віку:
58 років – які народилися до 30 вересня 1953 р. включно;
58 років 6 міс. – які народилися з 1 жовтня 1953 р. по 31 березня 1954 р.;
59 років – які народилися з 1 квітня 1954 р. по 30 вересня 1954 р.;
59 років 6 міс. – які народилися з 1 жовтня 1954 р. до 31 березня 1955 р.;
60 років – які народилися з 1 квітня 1955 р. по 30 вересня 1955 р.;
60 років 6 міс. – які народилися з 1 жовтня 1955 р. до 31 березня 1956 р.;
61 рік – які народилися з 1 квітня 1956 р. по 30 вересня 1956 р.;
61 рік 6 міс. – які народилися з 1 жовтня 1956 р. до 31 березня 1957 р.;
62 роки – які народилися з 1 квітня 1957 р. по 30 вересня 1957 р.;
62 роки 6 міс. – які народилися з 1 жовтня 1957 р. до 31 березня 1958 р.;
63 роки – які народилися з 1 квітня 1958 р. по 31 грудня 1958 р.
Жінка (07.04.1957 року народження) звернулася до Пенсійного фонду за призначенням пенсії. Оскільки вона працювала в основному без офіційного оформлення, то для призначення пенсії не вистачило стажу. Співробітники Пенсійного фонду пояснили, що тільки в 62 роки жінка отримає право на державну соціальну допомогу. Чи правильно це?
У випадку, якщо особа не має 15 років страхового стажу, то органами соціального захисту населення їй може бути призначена державна соціальна допомога відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам» №1727.
Так, жінки, які народилися з 01.04.1957 р. по 30.09.1957 р. і не отримують пенсію, за умови, що вони постійно проживають на території України, отримують право на призначення державної соціальної допомоги в 62 роки.
Таким чином, якщо страховий стаж жінки становить менше 15 років, то права на призначення пенсії вона не набуває. У цьому випадку після досягнення 62-річного віку жінка матиме право на призначення державної соціальної допомоги.
Особливості дострокового виходу жінок на пенсію за віком
Відповідно до п.7-2 «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058 до 01.01.2015 р. право дострокового виходу на пенсію за віком мали жінки, яким виповнилося 55 років, при наявності 30 років страхового стажу і за умови звільнення з роботи.
У цьому випадку розмір їх пенсії, обчислений відповідно до ст.27 з урахуванням ст.28 Закону №1058, зменшувався на 0,5% за кожний повний або неповний місяць дострокового виходу на пенсію. Таке зменшення діятиме протягом усього періоду призначення пенсії – довічно.
Якщо ж жінка, якій достроково призначено пенсію, до досягнення пенсійного віку, встановленого ст.26 Закону №1058, працевлаштувалася, виплата дострокової пенсії на час роботи припиняється. Однак після досягнення встановленого ст.26 Закону №1058 пенсійного віку розмір пенсії переглядається з урахуванням кількості повних місяців страхового стажу, набутого за період роботи після дострокового виходу на пенсію.
Ще раз звертаємо увагу, що дана норма діяла до 01.01.2015 р.
Пенсіонерка оформила пенсію за віком в 55 років, а повинна була в 55 років 6 міс. Уже рік отримує пенсію. Чи має вона право працевлаштуватися?
Якщо пенсіонерка досягла встановленого ст.26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058 пенсійного віку (55 років 6 міс.), то вона має право працевлаштуватися без припинення виплати пенсії.
У 2014 р. жінка вийшла на дострокову пенсію. Її пенсія становила 82% від тієї, що вона могла отримувати. Після досягнення жінкою пенсійного віку (58 років) розмір пенсії залишиться 82% або складе 100%?
Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» №3668 була передбачена тимчасова можливість для жінок – до 1 січня 2015 року – за власним бажанням виходити на пенсію відразу після досягнення 55-річного віку. У цьому випадку розмір пенсії зменшувався на 0,5% за кожний повний або неповний місяць дострокового виходу на пенсію.
Якщо ж жінка, якій достроково призначено пенсію, до досягнення пенсійного віку, встановленого ст.26 Закону №1058, працевлаштувалася, виплата дострокової пенсії на час роботи припиняється. У цьому випадку після досягнення пенсійного віку, встановленого ст.26 Закону №1058, відсоток, на який зменшено розмір пенсії, переглядається з урахуванням кількості повних місяців страхового стажу, набутого за період роботи після дострокового виходу на пенсію.
Таким чином, при виході на пенсію в 55 років розрахунковий розмір пенсійної виплати зменшений пенсіонерці на 18%. Таке зменшення діятиме протягом усього періоду призначення пенсії – довічно. Розмір пенсії може бути змінений тільки в разі працевлаштування в період з 55 років по 58 років. Причому під час роботи пенсія виплачуватися не буде.
Отже, перерахунок пенсії після досягнення 58 років буде проведений тільки в разі, якщо в період з 55 років по 58 років пенсіонерка буде працювати. Інших підстав для зміни розміру пенсії немає.
Відсоток, на який зменшено розмір пенсії, також може бути переглянуто з урахуванням відповідної кількості повних місяців страхового стажу, якщо пенсіонерка, якій достроково призначено пенсію, після досягнення загальновстановленого пенсійного віку (58 років) буде працювати і відмовиться від отримання пенсії.
Якщо ж пенсіонерка, якій достроково призначено пенсію і яку вона отримує, працевлаштується після досягнення пенсійного віку, встановленого ст.26 Закону №1058, то факт такої роботи ніяк не вплине на утримання відсотків (18%) за достроковий вихід на пенсію.
Страховий стаж
станом на 01.05.2016 р.
Зустрічаються два поняття, що стосуються стажу: трудовий і страховий стаж. Це не рівнозначні терміни, і їх слід розрізняти.
Під трудовим стажем розуміють весь період трудової діяльності. До 01.01.2004 р. враховується весь трудовий стаж, підтверджений відповідними документами. Основним документом, що підтверджує трудовий стаж є трудова книжка. Весь трудовий стаж до 01.01.2004 р. прирівнюється до страхового.
Згідно ст.24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058 страховий стаж – період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески не менше, ніж мінімальний страховий внесок (визначається як добуток мінімальної заробітної плати за відповідний період і встановленої ставки внеску).
Страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи зараховується до страхового стажу як повний за умови, якщо сума сплачених за цей місяць страхових внесків є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.
Якщо сума сплачених за місяць страхових внесків є меншою, ніж мінімальний страховий внесок, цей період зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови здійснення доплати до суми страхових внесків таким чином, щоб загальна сума сплачених коштів за місяць була не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.
У разі якщо таку доплату не було здійснено, то до страхового стажу зараховується період пропорційно до сплаченої суми внесків.
Страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених Законом №1058, - робота за Списком №1; робота в місцевостях, прирівняних до Крайньої Півночі.
Відомості про страховий стаж за період роботи з 01.01.2004 р. (дата набрання чинності Закону №1058) враховуються на підставі даних персоніфікованого обліку Пенсійного фонду України.
До 01.01.2004 р. періоди трудової діяльності та інші періоди, які враховуються для призначення пенсії, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше (до набрання чинності Закону №1058).
Підтвердження стажу при призначенні пенсії. Згідно з чинним законодавством документами про стаж є:
трудова книжка;
відомості, що містяться в системі персоніфікованого обліку Пенсійного фонду України.
Підставою для зарахування до стажу періодів роботи:
до 01.01.2004 р. є записи в трудовій книжці;
з 01.01.2004 р. – дані персоніфікованого обліку.
Відповідно до Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (постанова Кабміну України від 12.08.1993 р. №637) трудовий стаж може встановлюватися на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
При відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються:
довідки;
виписки з наказів;
особові рахунки та відомості на виплату заробітної плати;
посвідчення;
характеристики;
письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання;
інші документи, що містять відомості про періоди роботи.
У випадках, коли документи не збереглися, підтвердження стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
За період після 31.12.2003 р. діє наступне правило: для розрахунку пенсії враховується тільки страховий стаж, тобто період, коли особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який сплачено страхові внески в розмірі не менше мінімального (визначається як добуток мінімальної заробітної плати за відповідний період і встановленої ставки внеску).
Якщо ці вимоги не дотримані, то стаж або буде зарахований пропорційно до нарахованих сум, або необхідно здійснити доплату до мінімального страхового внеску.
Якщо ж внески не сплачено зовсім, то стаж не може бути зарахований, незважаючи навіть на наявність запису в трудовій книжці.
При оформленні пенсії пенсіонерці відмовили в заліку стажу за період з березня 2004 р. по листопад 2007 р. Підприємство, де вона працювала не сплатило страхові внески до Пенсійного фонду. Але є запис у трудовій книжці, який зроблено за всіма правилами (з посиланням на накази). Чи правомірна відмова?
Згідно Закону №1058 основні документи, що підтверджують стаж, - це:
трудова книжка;
дані персоніфікованого обліку.
Записи в трудовій книжці є підставою для заліку періодів роботи до 01.01.2004 р., а з 01.01.2004 р. – дані персоніфікованого обліку.
Після 31.12.2003 р. діє наступне правило: для розрахунку пенсії враховується тільки страховий стаж, тобто період, коли особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який сплачено страхові внески в розмірі не менше мінімального. Якщо ці вимоги не дотримані, то стаж або буде зарахований пропорційно до нарахованих сум, або самій застрахованій особі необхідно буде здійснити доплату до мінімального страхового внеску. Якщо ж внески не сплачено зовсім, цей стаж не може бути зарахований, незважаючи на наявність запису в трудовій книжці.
Відмова в заліку стажу за період з березня 2004 р. по листопад 2007 р. правомірна.
При призначенні пенсії в Пенсійному фонді заявнику відмовили в заліку одного з періодів стажу в зв'язку з некоректним записом в трудовій книжці. Як підтвердити стаж, якщо підприємство давно вже не існує?
Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (постанова Кабміну України від 12.08.1993 р. №637) передбачено, що для підтвердження трудового стажу в таких випадках приймаються довідки, виписки з наказів, особові рахунки і відомості на виплату заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, що містять відомості про періоди роботи. Такі документи підприємства після його ліквідації повинні зберігатися в архівних установах.
У випадках, коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Так, за відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних і з інших причин (крім надзвичайних ситуацій) трудовий стаж встановлюється на підставі показань не менше двох свідків, які знають заявника по спільній роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мають документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.
Відповідно до Інструкції про порядок заповнення «Протоколу опитування свідків» особа, яка хоче підтвердити стаж, особисто звертається до управління Пенсійного фонду України за місцем проживання з відповідною заявою, де вказує стаж роботи, який підлягає встановленню на підставі показань свідків, а також П. І.Б. і адреси свідків, яких необхідно опитати. До заяви додаються документи, що підтверджують втрату документів підприємства та неможливості їх відновлення.
Заявник звернувся за призначенням пенсії за віком. Йому сказали, що необхідно деякі періоди стажу, зазначені в трудовій книжці, підтвердити довідками роботодавців. Чи правомірна вимога?
Згідно з чинним законодавством документами про стаж є трудова книжка та дані персоніфікованого обліку. Підставою для зарахування до стажу періодів роботи до 01.01.2004 р. є записи в трудовій книжці, а з 01.01.2004 р. – дані персоніфікованого обліку.
Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (постанова Кабміну України від 12.08.1993 р. №637) передбачено, що у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу приймаються довідки, виписки з наказів, особові рахунки та відомості на виплату заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, що містять відомості про періоди роботи. У разі, коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Таким чином, вимоги Пенсійного фонду про надання довідок про періоди стажу можуть бути обумовлені тим, що записи про періоди роботи до 2004 р. неточні або неправильні, наприклад, не вказано номер/дата наказу, порушена хронологія записів, відсутня печатка або підпис посадової особи роботодавця.
Крім основної роботи заявниця працювала за сумісництвом. Як вплине ця робота на розмір пенсії?
Законом №1058 встановлено, що страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім передбачених винятків – робота за Списком №1; робота в місцевостях, прирівняних до Крайньої Півночі. Отже, додатковий залік в стаж періоду роботи за сумісництвом не передбачений.
Однак, заробіток, отриманий під час роботи за сумісництвом, може брати участь в розрахунку розміру пенсії. Якщо це період до 01.07.2000 р., то необхідно надати довідку про отриману заробітну плату. Якщо ж заявниця працювала за сумісництвом після 30.06.2000 р., то відомості про заробіток містяться в системі персоніфікованого обліку Пенсійного фонду. Крім самих відомостей про дохід, отриманий на роботі за сумісництвом або за договорами цивільно-правового характеру, необхідно подати до Пенсійного фонду довідки від підприємств, що підтверджують період роботи за сумісництвом, або оригінали договорів цивільно-правового характеру.
Доплата до суми страхових внесків
Якщо сума сплачених за відповідний місяць страхових внесків є меншою, ніж мінімальний страховий внесок, цей період зараховується до страхового стажу як повний за умови здійснення в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду України, доплати до суми страхових внесків таким чином, щоб загальна сума сплачених коштів за відповідний місяць була не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.
Що це означає? У разі якщо застрахованою особою прийнято рішення про доплату до суми страхових внесків, то особа самостійно вибирає неповні місяці, за які вона має намір здійснити таку доплату, і визначає розмір доплати до страхових внесків, причому сума сплачених внесків за кожний місяць не може бути меншою, ніж мінімальний і більше максимального страхового внеску.
Відповідно до п.2 ст.40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058 така доплата здійснюється згідно з формулою:
ЗД – сума заробітної плати застрахованої особи, розрахована виходячи із доплати за місяць, за який визначається коефіцієнт заробітної плати, грн.
Д – сума доплати до страхових внесків, грн.
Т – розмір (ставка) страхового внеску до солідарної системи на день отримання заробітної плати, %.
Таким чином, сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, яка відповідно до Закону №1058 враховується для обчислення пенсії за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу), визначається за формулою:
ЗВ – сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, яка відповідно до Закону №1058 враховується для обчислення пенсії за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу);
З – сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, з якої фактично сплачено страхові внески згідно з Законом №1058 за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу);
ЗД – сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, розрахована виходячи із доплати, за місяць, за який визначається коефіцієнт заробітної плати (доходу).
Так як Закон №1058 набрав чинності з 01.01.2004 р., то доплату до страхових внесків можна здійснити тільки з цієї дати.
Доплата до страхових внесків – один із способів збільшення показників коефіцієнта страхового стажу та індивідуального коефіцієнта заробітку пенсіонера і, отже, розміру пенсійних виплат. Доцільність здійснення такої доплати визначається в кожному конкретному випадку індивідуально.
Приклад.
Доплата до мінімального страхового внеску
За вересень 2014 року в страховий стаж зараховано 22 дня. Заробітна плата для обчислення пенсії становить 864,55 грн.
Індивідуальний коефіцієнт заробітку пенсіонера в вересні 2014 р. визначається наступним чином:
так як заробітна плата в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії, за вересень 2014 р. становить 3136,51 грн.
Мінімальний страховий внесок визначається як добуток мінімальної заробітної плати і розміру (ставки) страхового внеску на день отримання зарплати.
Так як мінімальна зарплата у вересні 2014 року – 1218 грн., а ставка страхового внеску – 34,7%, то мінімальний страховий внесок становить 422,65 грн.
Було сплачено страхових внесків в розмірі 300 грн. (864,55 грн. х 34,7%). Доплата до мінімального страхового внеску 122,65 грн. (422,65 грн. – 300 грн.).
Після здійснення доплати до мінімального страхового внеску зарплата для обчислення пенсії буде вже 1218 грн., а, отже, коефіцієнт заробітної плати складе:
Крім того, вересень 2014 р. буде зараховано до страхового стажу як повний.
Крім трудової діяльності, до страхового стажу можуть входити і інші періоди.
Страховий стаж і період перебування на обліку в центрі зайнятості
Згідно п.1 ст.24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058 особи, які підлягають соціальному страхуванню на випадок безробіття та отримували допомогу по безробіттю та матеріальну допомогу у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації (крім, одноразової виплати для організації безробітним підприємницької діяльності), мають право на залік цього часу до трудового стажу.
Період отримання допомоги по безробіттю підтверджується:
до 01.01.2010 р. на підставі відповідного запису в трудовій книжці, внесеної органом державної служби зайнятості та засвідченої підписом посадової особи та печаткою;
з 01.01.2010 р. – довідкою з бази даних реєстру застрахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку.
При розрахунку коефіцієнта заробітної плати для призначення пенсії в період отримання допомоги по безробіттю враховується заробітна плата в мінімальному розмірі.
Заявниця з 23.07.2001 р. по 27.12.2002 р. була зареєстрована в центрі зайнятості як особа, яка шукає роботу. 30.07.2001 р. отримала статус безробітного. З 21.08.2001 р. по 15.08.2002 р. отримувала допомогу з безробіття. Чи зараховується до страхового стажу період перебування в центрі зайнятості без отримання допомоги по безробіттю з 23.07.2001 р. по 20.08.2001 р. та з 16.08.2002 р. по 27.12.2002 р.?
Згідно ч.4 ст.24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058 періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності Закону №1058, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше.
Відповідно до ст.56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788 період отримання допомоги по безробіттю зараховується до стажу роботи. До страхового стажу буде зараховано період отримання допомоги по безробіттю з 21.08.2001 р. по 15.08.2002 р., а періоди, коли така допомога не виплачувалася, до страхового стажу зараховуватись не будуть.
Страховий стаж і навчання
За період до 01.01.2004 р. згідно п.«д» ч.3 ст.56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788 до стажу роботи зараховується навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі. У стаж зараховується лише період з денною формою навчання.
Час навчання підтверджується дипломами, свідоцтвами, посвідченнями, а в разі їх відсутності – довідками або іншими документами, які видані на підставі архівних даних і містять відомості про тривалість навчання (закінчення повного навчального курсу або окремих його етапів). Слід звернути увагу на те, що до трудового стажу не зараховується:
час навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах на заочній або вечірній формі навчання;
період перебування в академічній відпустці студентів вищих і середніх спеціальних навчальних закладів;
час навчання на підготовчих курсах при вищих навчальних закладах;
час навчання, визначений на підставі показань свідків;
період відпустки, який надавався після закінчення вищого або середнього спеціального навчального закладу.
Чи зараховується час навчання в технікумі до трудового стажу?
Відповідно до Закону №1788 в стаж роботи зараховується навчання в період до 01.01.2004 р. в вищих навчальних закладах. При цьому до стажу зараховується лише період з денною формою навчання. У трудовий стаж не зараховується період навчання з 01.01.2004 р., так як з цього моменту діє правило заліку стажу за умови сплати страхових внесків.
Відповідно до Закону України «Про вищу освіту» технікум – це вищий навчальний заклад першого рівня акредитації або структурний підрозділ вищого навчального закладу третього або четвертого рівня акредитації.
Заявник з 1970 р. по 1975 р. навчався в технікумі (денна форма) за фахом «ветеринар». Чому Пенсійний фонд зробив запит до технікуму для підтвердження періоду навчання?
Так як час навчання в технікумі становить до 4-х років, а в дипломі зазначено 5-річний період навчання, то, можливо, перебування в академічній відпустці, який не підлягає заліку в стаж. Для перевірки даного факту Пенсійним фондом направлено запит до навчального закладу.
У 1979 році заявниця вступила на підготовче відділення вищого навчального закладу і проходила там навчання протягом року, про що є запис у трудовій книжці. Чи зараховується цей період до стажу для призначення пенсії?
Відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788 до стажу роботи зараховується навчання до 01.01.2004 р. в вищих навчальних закладах. Документи, які можуть бути підставою для заліку стажу, - це:
диплом;
свідоцтво;
посвідчення,
а в разі їх відсутності – довідки та інші документи, видані на підставі архівних даних і містять відомості про тривалість навчання (закінчення повного курсу або окремих його етапів).
Так як законодавчо встановлено, що документи про навчання повинні свідчити про закінчення навчального курсу або його етапів, а підготовчі курси не передбачають після закінчення навчання видачі такого документа, то даний період в трудовий стаж зараховано бути не може.
Страховий стаж і час проходження військової служби
Відповідно до п.«в» ст.56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788 в період до 01.01.2004 р. підлягає заліку в стаж роботи час проходження військової служби, перебування в партизанських загонах і з'єднаннях, служба в органах державної безпеки і внутрішніх справ, незалежно від місця проходження служби.
Основним документом, надавши який пенсіонер отримує право на залік в стаж військової служби, є військовий квиток. Якщо з яких-небудь причин він не зберігся, то його альтернативою можуть бути довідки військових комісаріатів, військових частин і установ системи Міноборони, МВС, МНС, Мінтрансзв'язку, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, ДПА, Управління державної охорони, Держспецзв'язку, Держприкордонслужби, Державного департаменту з питань виконання покарань або довідки архівних і військово-лікувальних установ.
З 01.01.2004 р. період проходження військової служби також входить до страхового стажу.
Відповідно до п.8 ст.11 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058 особи, які проходять строкову військову службу в Збройних Силах України, Службі безпеки України, інших утворених відповідно до законів України військових формуваннях, а також в органах Міністерства внутрішніх справ, підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню.
При розрахунку коефіцієнта заробітної плати для призначення пенсії в період проходження військової служби враховується заробітна плата в мінімальному розмірі.
Слід мати на увазі, що тримісячна відпустка після строкової служби заліку в стаж не підлягає.
Страховий стаж і період догляду за малолітніми дітьми
Відповідно до п.«ж» ст.56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788 в період до 01.01.2004 р. в стаж роботи зараховується період догляду непрацюючої матері за малолітніми дітьми, але не більше ніж до досягнення кожною дитиною трирічного віку.
Згідно з п.11 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабміну України від 12.08.1993 р. №637, час догляду непрацюючої матері за малолітніми дітьми встановлюється на підставі свідоцтва про народження дитини або паспорта (у разі смерті дитини – свідоцтва про смерть), а також документів про те, що до досягнення дитиною трирічного віку мати не працювала.
Документами, що підтверджують те, що до досягнення дитиною трирічного віку мати не працювала, є:
виписка з трудової книжки;
відомості про відсутність в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців інформації про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця, отримані в порядку взаємного обміну інформацією.
Що ж стосується працюючих матерів, то відповідно до ч.3 ст.181 Кодексу законів про працю відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку і відпустка без збереження заробітної плати зараховується до стажу роботи.
Таким чином, до 01.01.2004 р. особи, які йшли у відпустку по догляду за дитиною з робочого місця, могли розраховувати на зарахування в стаж відпустки по догляду як до трьох років, так і до шести років (за медичним висновком).
Непрацюючим матерям враховувався час догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку.
З 01.01.2004 р. всі, хто отримував соцдопомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років (а після її скасування отримують допомогу при народженні дитини), підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню, відповідно, цей період включається до страхового стажу. Страхові внески в даному випадку перераховує держава в мінімальному розмірі. Догляд за дитиною до шести років за медичними показаннями до страхового стажу не входить.
Заявниця – мати 4 дітей, страховий стаж становить близько 22 років. Чи можливий залік періоду догляду за дітьми додатково до трудового стажу?
У період до 01.01.2004 р. в стаж роботи зараховується час догляду непрацюючої матері за малолітніми дітьми, але не довше ніж до досягнення кожною дитиною трирічного віку. Якщо в період догляду за дитиною до трирічного віку мати перебувала в трудових відносинах, тобто за місцем роботи їй було надано відповідну соціальну відпустку або вона фактично працювала в даний період, зазначений час додатково (понад наявного) в стаж не зараховується.
Так як згідно із записами у трудовій книжці після народження дітей і досягнення ними трирічного віку заявниця перебувала в трудових відносинах, то додаткового заліку період догляду за дітьми не підлягає.
Заявниця – мати двох дітей (двійня). Чи буде період догляду за дітьми зарахований до стажу в подвійному розмірі?
У період до 01.01.2004 р. в стаж роботи зараховується час догляду непрацюючої матері за малолітніми дітьми, але не довше ніж до досягнення кожною дитиною трирічного віку.
В даному випадку діти-двійнята досягли трирічного віку одночасно. Тому заліку в стаж підлягає тільки 3 роки.
Слід пам'ятати, що якщо в період догляду за дитиною до трьох років заявниця перебувала в трудових відносинах, тобто за місцем роботи їй було надано відповідну соціальну відпустку, зазна